Шановні учні! Ознаойтеся,будь ласка, із матеріалами до уроків з української мови та літератури за навчальною програмою для 8 класу!
УКРАЇНСЬКА МОВА
Тема уроку "Відокремлені члени речення"
Відокремлені члени речення
Другорядні члени речення, якідля підсилення їхньої смислової ролі
виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле.(О.Копиленко.)
Другорядні члени речення, якідля підсилення їхньої смислової ролі
виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле.(О.Копиленко.)
Відокремлення додатків
Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словамикрім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.
1. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.) 2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера. (М. Трублаїні.)
Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словамикрім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.
1. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.) 2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера. (М. Трублаїні.)
Відокремлення обставин
Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
1. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)2. Степ, струснувши з себе росу та [сполучник поєднує дві однорідні обставини] зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.)
3. Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов.)
Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?). Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.
1. Я йшов [як?] не поспішаючи [не поспішав]. (Л. Первомайський.)
2. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть [як?] жалкуючи, [як?] плачучи осудять. (Т. Шевченко.)
За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо тощо. Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників).
1. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч. (М. Упеник.)
2. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. (В. Собко.)
Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
1. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)2. Степ, струснувши з себе росу та [сполучник поєднує дві однорідні обставини] зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.)
3. Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов.)
Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?). Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.
1. Я йшов [як?] не поспішаючи [не поспішав]. (Л. Первомайський.)
2. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть [як?] жалкуючи, [як?] плачучи осудять. (Т. Шевченко.)
За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо тощо. Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників).
1. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч. (М. Упеник.)
2. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. (В. Собко.)
Відокремлення поширених узгоджених означень
Якщо поширене узгоджене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть
безпосередньо перед
означуваним
іменником
(або перед сполученням прикметника з іменником)
і не має обставинного відтінку
, то воно не відокремлюється (залитий сонцем степ; залитий сонцем безмежний степ).
1. Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра.) 2. І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах. (В. Сосюра.)3. Зорі сплять на холодних [однорідні], морозом зв’ялених травах. (Л. Первомайський.)
Відокремлюється поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.
1. Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир. (М. Рильський.)2. Лірична пісня — це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і [сполучник поєднує два однорідні означення] заквітчане людськими надіями. (М. Стельмах.)
Відокремлюється поширене узгоджене означення,
відділене
від означуваного слова іншими членами речення (хоч у поетичній мові, залежно від інтонації, воно може й не відокремлюватися).
1. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко.) 2. Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі. (Леся Українка.)
Відокремлюється означення, якщо воно стосується особового займенника я, ти, він і т. д. Іноді займенник може бути пропущений.
1. Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле... (О. Олесь.) 2. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас. (О. Довженко.)
Відокремлюється означення, якщо воно має
обставинний відтінок
(до нього, крім питання який?,можна поставити ще питання чому?, за якої умови? незважаючи на що?, і стоїть воно переважно на початку речення).
1. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив [пробився (чому?), бо був скроплений…]. (П. Дорошко.)
2. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні [помирає (за якої умови?), якщо покинута...]. (Д. Павличко.)
Якщо поширене узгоджене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть
безпосередньо перед
означуваним
іменником
(або перед сполученням прикметника з іменником)
і не має обставинного відтінку
, то воно не відокремлюється (залитий сонцем степ; залитий сонцем безмежний степ).
1. Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра.) 2. І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах. (В. Сосюра.)3. Зорі сплять на холодних [однорідні], морозом зв’ялених травах. (Л. Первомайський.)
Відокремлюється поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.
1. Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир. (М. Рильський.)2. Лірична пісня — це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і [сполучник поєднує два однорідні означення] заквітчане людськими надіями. (М. Стельмах.)
Відокремлюється поширене узгоджене означення,
відділене
від означуваного слова іншими членами речення (хоч у поетичній мові, залежно від інтонації, воно може й не відокремлюватися).
1. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко.) 2. Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі. (Леся Українка.)
Відокремлюється означення, якщо воно стосується особового займенника я, ти, він і т. д. Іноді займенник може бути пропущений.
1. Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле... (О. Олесь.) 2. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас. (О. Довженко.)
Відокремлюється означення, якщо воно має
обставинний відтінок
(до нього, крім питання який?,можна поставити ще питання чому?, за якої умови? незважаючи на що?, і стоїть воно переважно на початку речення).
1. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив [пробився (чому?), бо був скроплений…]. (П. Дорошко.)
2. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні [помирає (за якої умови?), якщо покинута...]. (Д. Павличко.)
Відокремлення прикладок
Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.
1. Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити [іде (чому?), бо він мандрівник...]. (Л. Дмитерко.)2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)3. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці. (Є. Гуцало.)
Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.
1. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці. (Леся Українка.)2. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський.)3. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.)
Прикладка із словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.
1. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням... (М. Рильський.) 2. У горах Брянський, як командир [бо він був командир], зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.)3. Кривинський, як посередник [бо він був посередник], вийшов наперед громади... (Панас Мирний.
А тепер ви зможете перевірити свої знання, уміння та навички!!!!!!!
Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.
1. Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити [іде (чому?), бо він мандрівник...]. (Л. Дмитерко.)2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)3. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці. (Є. Гуцало.)
Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.
1. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці. (Леся Українка.)2. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський.)3. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.)
Прикладка із словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.
1. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням... (М. Рильський.) 2. У горах Брянський, як командир [бо він був командир], зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.)3. Кривинський, як посередник [бо він був посередник], вийшов наперед громади... (Панас Мирний.
Натисніть на посилання та виконайте тестову роботу.
Робота з текстом!
Перепишіть текст і виконайте
завдання.
Кактус - велет
Цей кактус-велет відомий кожному хто мандрував Мексикою чи
південно-західними районами США. Здалеку стовбур і гілки сагуаро (так називають
рослину місцеві жителі) подібні до постаті людини яка підняла руки до неба. Але незважаючи на свій велетенський розмір кактус це рослина
яка росте дуже повільно особливо перші 10 років за цей час стовбур виростає менше
ніж на 2 см щороку. Рослина не утворює бічних гілок не досягнувши 5 м заввишки.
Потім колючий страж пустелі підростаючи за рік на 2,5 см досягає висоти 15 м. Цвісти
ж рослина може починаючи з 50 років. Найстарішим рослинам 200 років і важать вони
майже 10 т
А. Розставте розділові знаки.
Б. Підкресліть відокремлені члени речення.
Попрацюємо творчо!!!
Завдання №1. Опишіть головного героя мультфільму «Був собі пес» двома реченнями, використавши відокремлені означення з довідки.
1. На початку мультфільму пес ... . 2. А в другій частині наш герой ... .
Довідка: ледачий, без особливого бажання служити господарю; старанний,
підкреслено уважний, з добрим серцем і світлою душею.
Завдання №2. Розглянувши фото й послухавши пісню «Розмалюю
писанку» у виконанні Марії Бурмаки, виконайте завдання.
А. Кількома реченнями опишіть
процес виготовлення писанки, використавши відокремлені прикладки.
Б. Підкресліть відокремлені
члени речення.
Завдання №3. Пригадайте зображених на ілюстрації героїв українських
міфів. Складіть речення, використовуючи відокремлені додатки з прийменниками крім,
замість, завинятком, на відміну від.
Завдання
№4. Розгляньте фрагменти мультфільму. Сформулюйте й запишіть
правила поведінки в музеї, використавши відокремлені члени речення.
Сфотографувавши роботу і вказавши прізвище, надішліть на електронну адресу: svitlanaponomarenko52@gmail.com
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Тема уроку "НІНА БІЧУЯ "ШПАГА СЛАВКА БЕРКУТИ"
Ніна Леонідівна Бічуя – прозаїк, перекладач, журналіст,член Національної спілки письменників України.
Народилася 24 серпня 1937 р. у м. Києві. Закінчила факультет журналістики Львівського університету ім. Івана Франка.
Була на журналістській роботі (редактор газети "Просвіта"). Працювала завідувачем літературної частини Львівського театру юного глядача (тепер – Перший український театр для дітей та юнацтва).
Авторка книг "Дрогобицький звіздар" (1970 р.), "Повісті" (1978 р.), "Квітень у човні" (1981 р.), "Родовід" (1984 р.), "Бенефіс" (1990 р.), "Десять слів поета" (1987 р.), роману "Репетиція" (1985 р.) та книжок для дітей – "Канікули у Світлогорську" (1967 р.), "Шпага Славка Беркути" (1968 р.), "Звичайний шкільний тиждень" (1973 р.), "Яблуня і зернятко" (1984 р.) та ін.
Лауреат премії ім. Б. Лепкого (2005, за книгу вибраного). Кавалер Ордену Усмішки (2007, літературна нагорода, яку присуджують діти). Від 1999 р. викладач кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка (дисципліни: "Історія театральної критики", "Редагування", факультативи "Сучасний український театр: постаті і проблеми", "Сценарне мистецтво"). Провідний редактор театрального журналу "Просценіум". Прозові тексти письменниці виходили в перекладі болгарською, польською, німецькою, російською та іншими мовами.
Як перекладач Ніна Бічуя працювала із текстами Станіслава Лема, Єжи Гротовського, Миколи Гоголя, Ольги Токарчук. І коли робота над польським викладом думок Гротовського, інтерв’юйованого насправді італійською, просувалася неймовірно важко, то в роботі з Гоголем і Токарчук у письменниці голова паморочилася від легкості перекладу.
Нині ім’я Ніни Бічуї менш відоме, ніж багатьох інших письменників її покоління, — але це зовсім не через якість текстів, а радше тому, що вже понад 20 років львівська авторка зосереджується не на художньому письмі для дорослих, а на перекладах.
Шановні учні, уважно перегляньте буктрейлери твору "Шпага Славка Беркути"!
Зацікавив твір? Прочитайте повість
А чи були ви уважними читачами?????????
Цитатний диктант«Про
кого йдеться?»
до повісті Н. Бічуї «Шпага
Славка Беркути»
1.
Тинявся вулицями,
затискала його нехіть до власної домівки, книжок, повчань і настанов, кілька
днів не з’являвся до школи, і тоді вчителька приходила до них додому
2.
- То не для тебе
компанія, не твоє коло. Ти зовсім інший, синку.
3.
- А тоді як я
знімалась в кіно, режисер сказав, що я обов’язково стану кіноактрисою.
4.
- Кукулику мій,
сиротя бідне…
5.
- Стверджую, що ваш
син склав іспит на справжнього мужчину…
6.
- Хелло!А мене вам
зараз відрекомендують!
7.
– Можу
відрекомендувати: це…соловей-розбійник з нашого двору. Стою та й дивуюся: тут
над сорокою розчулюється.
8.
- Авжеж, хотів?Хіба
спортсмени цікавляться балетом?Дуже йому потрібен балет!
9.
- У тебе все добре,
все просто, ти думаєш- два по два – чотири, і ніяких сумнівів… Добре тобі, у
тебе все гаразд
10.
- О а ти не тільки
спортсмен, спелеолог, ти ще й друг живої природи?
11.
- Не пройшло й двох
тижнів, а хлопчисько знову встругнув штуку!Та ще й яку!Ганьба для всієї школи.
12.
- Бач. Який
хитрий!Чужими руками жар загрібати!
Анкета характеристики образу
Славка Беркути
Завдання: скласти анкету характеристики головних героїв повісті
Ніни Бічуї «Шпага Славка
Беркути»: Славка Беркути, Юлька Ващука, Лілі Теслюк, Стефка Вуса.
Вік
|
|
Місце
проживання
|
|
Стосунки
з батьками
|
|
Ставлення до друзів
|
|
Улюблене заняття
|
|
Стосунки
з природою
|
|
Дії та
вчинки
|
|
Риси
характеру
|
|
Ставлення
автора до героя
|
Виконані завдання присилайте, будь ласка, на елекронну адресу svitlanaponomarenko52@gmail.com (із зазначеними прізвищем та класом)
код доступу: trwg5aj
Шановні учні! Продовжуємо працювати далі!
Тема уроку "Олександр Довженко "Ніч перед боєм"
Перегляньте буктрейлери до твору
Ви здогадуєтеся про що цей твір? Про війну, подвиг чи зраду? Маєте можливість дізнатися, прочитавши оповідання на с. підручника 194 - 201
А зараз виконайте тестову роботу!
Ознайомтеся з перезентацією до твору. Письмово дайте відповідьна запитання: "Чи можна вважати діда Платона і діда Савку символами подвигу та героїзму? Чому?"
Карантин триває, а це значить, що ми працюємо далі!
УКРАЇНСЬКА МОВА
Тема уроку "Уточнювальні члени речення"
Ознайомтеся із теоретичним матеріалом
Уточнювальні члени речення конкретизують або пояснюють
значення інших членів речення. Здебільшого
уточнювальними бувають обставини й прикладки. Їх на письмі відокремлюють
комами, а в усному мовленні — інтонацією.
Відокремлюються: обставини зі значенням уточнення місця, часу чи способу дії,
виражені прислівником, іменником із прийменником. При цьому
обставин має бути не менше двох, друга — вужча
за значенням
За селом, біля старої криниці, бачили вепрів.
Метелики з’являться пізніше,
з настанням тепла. Самка обережно,по-материнськи, доглядає своє потомство.
уточнювальні прикладки, уведені в речення словами
тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, особливо, зокрема, у тому
числі
В Україні популяція степової лисиці, або корсака,
залишилася тільки на Луганщині.
Зауважте!
Перед уточнювальними
обставинами можна поставити питання де саме?
коли саме? як саме?
Не є уточнювальними,
а отже, не відокремлюються різні за значенням обставини: Серед ночів степу не сплять лише гризуни. Серед ночі (коли?) — обставина часу, а в степу (де?) — обставина місця.
Перегляньте експрес-урок
Олександра Авраменка «Час» і складіть речення, використавши уточнювальну обставину
часу.
Попрацюйте з текстом!
Робота з текстом
Перепишіть текст і виконайте
завдання.
А. Розставте розділові знаки.
Б. Підкресліть відокремлені
члени речення.
Їжачок — маленький сірий колючий... Хто ж не знає їжака? Судячи
з кількості безглуздих вигадок про його спосіб життя ніхто не знає.
Повсюди в книжках казках мультфільмах рекламі ми бачимо образ
їжачка з рум’яним яблуком на спині. Хто таке бачив у реальному житті? Ніхто не бачив
але всі впевнені що яблука й гриби їжачок запасає собі на зиму. А взимку довгими
вечорами гризе в себе в нірці промерзлі яблука сухі гриби й чекає весни... Відкриємо
страшну таємницю: їжакам не потрібні запаси їжі. Тваринки сплять солодким сном кілька
місяців із листопада по квітень. А вві сні витрачають потихеньку підшкірний жир
накопичений аж ніяк не на яблуках. Їжак тварина комахоїдна. Рослинну їжу варену
картоплю рис груші сливи горіхи насіннячко й ті ж горезвісні яблука їдять тільки ті їжаки яких утримують у неволі.
Так то ж неволя! У природному середовищі раціон їжаків зовсім не вегетаріанський
жуки черв’яки равлики.
Ознайомтеся з презентацією, на передостанньому слайді для вас є завдання!
Настав час перевірити свої знання!
Комментариев нет:
Отправить комментарий